Меню

ВИБОРЧА ПРОГРАМА
кандидата на посаду ректора
ДЗ "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України"
МАКЕДОНСЬКОГО ІГОРЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА

 

За свою 100-річну історію наша академія завдяки праці багатьох поколінь співробітників надбала всі компоненти успішного ВНЗ. Ці надбання потребують закріплення і примноження, що є непростим завданням в умовах викликів сучасності. Прискорення розвитку Aкадемії, зміцнення її авторитету і позитивного іміджу, завоювання нових лідируючих позицій як інноваційного науково навчального центру України можливі при високій якості освіти та науки, демократичному стилі управління. Аби гідно відповісти на виклики часу треба визначити місію ДМА, її стратегічну мету і тактичні пріоритетні цілі, інструменти і показники їх досягнення.

МІСІЯ ДМА полягає у підготовці висококваліфікованих кадрів в сучасних конкурентних умовах глобального ринку освітніх і медичних послуг – кадрів, які мають реальні навички відповідно до реальних вимог ринку, у проведенні наукових досліджень світового рівня, що дасть вагомий внесок до соціально-економічному розвитку дніпровського регіону та України в цілому.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА - розбудувати ДМА як багатогалузевий ВНЗ, котрий здійснює інноваційну освітню, наукову і лікувальну діяльність, в якому навчаються, працюють, розвиваються, самовдосконалюються та відпочивають студенти, викладачі і науковці, які цінують надбані традиції Alma Mater і примножують їх, орієнтуються на кращі європейські освітні та наукові центри.

ПРІОРИТЕТНІ ЦІЛІ (ПЦ), ключові проблеми (завдання), що потребують вирішення на шляху до цілі, інструменті і показники досягнення намічених орієнтирів викладені нижче.

 

Пріоритетна ціль 1:

Виконання умов ліцензування і акредитації спеціальностей та ВНЗ у цілому, недопущення зниження рівня акредитації закладу в цілому відносно рівня, за яким акредитована підготовка фахівців за окремими спеціальностями, через недотримання окремих умов. Мотивування працівників до високоякісної науково-педагогічної, організаційної та медичної роботи.

Критичні показники. Забезпечення нормативної кількості професорів, докторів наук та доцентів, докторів філософії (кандидатів наук).

Ключові проблеми. Наявність у співробітників необхідної для присудження наукових ступенів і звань наукових публікацій у журналах, що індексуються міжнародними наукометричними базами, сертифікатів володіння іноземною мовою.

Інструменти вирішення:

  • створення системи мотивації співробітників, яка включає матеріальне (фінансове) і нематеріальне (створення особливих умов праці) заохочення за рейтингові публікації та патенти;
  • створення мотиваційної системи, яка передбачає категоризацію співробітників та застосування до них диференціальної шкали доплат за вчені ступені і знання, користуючись передбаченою Законом України «Про вищу освіту» (ст.59, п.1) можливістю збільшення розміру таких доплат;
  • бережливе ставлення до мотивованих працівників, що демонструють ретельне виконання професійних обов’язків,забезпечення відповідності займаних посад рівню наукової і педагогічної кваліфікації співробітників;
  • укладання таких, що передбачають спільні публікації, угод про спільну діяльність із науково-дослідними закладами НАНУ і НАМНУ;
  • створення комфортних умов для опанування співробітниками іноземних мов, отримання сертифікатів;
  • формування кадрового резерву і системи «професійного ліфту» (студент – інтерн – аспірант – викладач – доцент – професор)

 

Пріоритетна ціль 2:

Забезпечення відповідності змісту освітнього процесу реальним наявним і перспективним потребам системи охорони здоров'я (ОЗ) та ринку праці як у регіоні, так і у країнах походження студентів-іноземців.

Критичні показники. Кадрова забезпеченість регіональних закладів ОЗ в усіх сегментах ринку праці (як державних, так приватних) фахівцями, профіль і рівень підготовки яких відповідають реальним потребам медицини нашої країни (з урахуванням показників захворюваності, новітніх технологій та методик лікування, тощо). Контрактна кількість студентів-іноземців, які вивчають спеціальні курси у частині навчального плану «за вибором студента».Відсоток оновлення варіативної частини програм клінічних кафедр відповідно до потреб роботодавців.

Ключові проблеми. Вирівнювання співвідношень «попит-пропозиція» при формуванні навчальних робочих програм підготовки фахівців та програм спецкурсів. Механізм і законодавче забезпечення урахування потреб роботодавців. Прогнозування перспективних потреб галузевого ринку праці.

Інструменти вирішення:

  • створення системи моніторингу поточних і перспективних потреб закладів ОЗ у фахівцях певних спеціальностей як у регіоні, так і у країнах походження основного контингенту студентів-іноземців.
  • орієнтація навчально-методичної роботи випускних кафедр на систематичне втілення результатів моніторингу у програмах спецкурсів; за необхідності - диференціація курсів для вітчизняних та іноземних студентів.
  • створення при ДМА «Спеціалізованого медичного рекрутингового агентства», яке збирає, упорядковує і розповсюджує інформацію щодо кадрових потреб роботодавців (характеру і рівня професійної підготовки медиків), з одного боку, та щодо конкретних випускників (резюме, CV), з іншого боку.
  • створення системи міжнародного рекрутингу абітурієнтів як у країнах, звідки до академії традиційно вступає найбільша кількість студентів, так і в інших країнах (експансія на нові ринки праці) з урахуванням потреб тамтешніх роботодавців у фахівцях певної спрямованості.
  • розробка концепцій реформування системи вищої медичної освіти, яка б ураховувала потреби регіональної медицини, та системи ОЗ, яка сприяла б участі медичних закладів у визначенні змісту навчання лікарів відповідно до потреб регіону.

 

Пріоритетна ціль 3:

Збереження й розвиток існуючих у ДМА провідних наукових шкіл, та започаткування і розвиток перспективних наукових напрямів, у першу чергу спрямованих на наукове забезпечення потреб регіональної медицини.

Критичні показники. Наявність кадрового резерву для забезпечення самовідновлення і перспективного розвитку провідних наукових шкіл ДМА; концепції розвитку шкіл з урахуванням передових світових тенденцій; сучасної наукової і клінічної інфраструктури для результативної діяльності шкіл; кадрового потенціалу для створення науково-медичних «стартапів» - творчих колективів, що започатковують нові напрями наукової і лікувальної роботи.

Ключові проблеми. Необхідність системної роботи з підготовки кадрів вищої кваліфікації (докторів наук, докторів філософії) за напрямами наукових шкіл. Відповідність тематики і рівня наукових досліджень шкіл світовим тенденціям. Інфраструктурне забезпечення наукової і клінічної роботи. Зв'язок із закладами ОЗ.

Інструменти вирішення:

  • розробка системи оцінювання поточного стану і прогнозування розвитку існуючих шкіл, їх ранжування за критеріями кадрового складу, рівня наукових публікацій, розробки і запровадження новітніх медичних технологій.
  • створення науково-медичних «стартапів» - творчих колективів, що започатковують нові напрями наукової і лікувальної роботи з урахуванням наявних і перспективних потреб регіональної медицини.
  • розробка і втілення поточних і перспективних планів модернізації наукової і клінічної інфраструктури для забезпечення результативної діяльності провідних шкіл і новостворених науково-медичних «стартапів».
  • недопущення примусового переводу професорів та доцентів на посади асистентів та лаборантів(див. також ПЦ1).
  • запровадження фінансових стимулів для заохочення науковців, які захистили дисертації, та їх наукових керівників і консультантів.
  • фінансова підтримка участі науковців в міжнародних з'їздах та конференціях.

 

Пріоритетна ціль 4:

Лікувальна робота.

Критичні показники. Наявність сучасної інфраструктури для лікувальної роботи, розробки та запровадження новітніх медичних технологій. Ефективність лікування, здійснюваного клінічними кафедрами і їх співробітниками. Кількість розроблених протоколів лікування..

Ключові проблеми. Поєднання освітньої, наукової і медичної роботи. Інфраструктурне і кадрове забезпечення належного рівня і ефективності лікувальної роботи.

Інструменти вирішення:

  • створення науково-освітнього медичного кластеру – об’єднання освітніх, наукових і медичних установ регіону, орієнтованого на трансляцію у практичну діяльність закладів ОЗ досвіду і досягнень цих установ у науковій, освітній і лікувальній роботі.
  • аналіз досвіду створених у рамках пілотних проектів університетських клінік в Україні, а також клінік провідних медичних університетів інших країн, створення при ДМА багатопрофільної клініки подібного статусу як консолідованої бази для поєднання освітньої, наукової і медичної роботи, розробки і запровадження інноваційних медичних технологій.
  • розробка концепції вдосконалення лікувальної роботи відповідно до тенденцій розвитку світової медицини, таких як трансляційна медицина; персоніфікована медицина, а також лікування, що ґрунтується на фундаментальних механізмах патології (translational medicine, personalized medicine, mechanism-basedtreatment).

З огляду на перспективний розвиток трансляційної медицини і механізмо-обґрунтованого лікування орієнтація кафедр фундаментальних дисциплін на координацію наукової роботи та поглиблену взаємодію з клінічними кафедрами і закладами ОЗ.

  • орієнтація кафедр фундаментальних дисциплін на координацію наукової роботи та поглиблену взаємодію з клінічними кафедрами і закладами ОЗ відповідно до перспектив розвитку трансляційної медицини і методів лікування, основаних на фундаментальних механізмах патології.

 

Пріоритетна ціль 5:

Міжнародне співробітництво у сфері освіти, науки і практичної медицини.

Критичні показники. Кількість і рівень (імпакт - фактор журналів) публікацій співробітників спільно із іноземними партнерами. Кількість міжнародних наукових, освітніх та інфраструктурних грантів. Кількість міжнародних угод про співробітництво. Кількість візитів іноземних фахівців до ДМА і фахівців ДМА до іноземних ВНЗ, наукових і медичних установ. Кількість іноземних студентів і аспірантів, що навчаються у ДМА за контрактом;

Ключові проблеми. Володіння іноземними мовами. Обізнаність у грантових програмах, участь у яких є легітимною для України. Навички користування міжнародними пошуковими системами науково-медичної інформації. Вміння розробляти грантові пропозиції у галузі науки, освіти, медицини, здійснювати пошук партнерів, визначати кола взаємних інтересів та співробітництва. Навички ділових комунікацій, переговорів, листування.

Інструменти вирішення:

  • створення умов для опанування співробітниками іноземних мов та отримання сертифікатів;
  • участь працівників у спеціалізованих семінарах і тренінгах (у тому числі дистанційних) щодо грантових програм та написання запитів;
  • розвиток інформаційної інфраструктури для міжнародного літературного і патентного пошуку за тематикою досліджень і лікувальної роботи;
  • участь у міжнародних форумах з питань освітньої, наукової і медичної діяльності та використання таких нагод для встановлення професійних зав’язків із спорідненими установами інших країн, укладення угод про наміри щодо спільної діяльності, тощо;
  • створення системи моніторингу програм грантової підтримки за напрямами діяльності ДМА та оперативного інформування працівників про грантові можливості, що відкриваються у рамках згаданих програм.

 

Пріоритетна ціль 6:

Синергія «Студенти – академія»

Критичні показники. Кількість студентів-учасників професійних конкурсних змагань (олімпіади, конкурси наукових робіт, тощо). Кількість нагород, отриманих за результатами участі у змаганнях різних рівнів від вузівського до міжнародного. Кількість наукових публікацій у співавторстві із студентами. Кількість зарахованих до аспірантури студентів, які отримали відзнаки за результатами професійних змагань і/або мають наукові публікації. Наявність конкретних результатів самоврядної діяльності студентів. Наявність системи моніторингу виникнення і оперативного вирішення проблем у відношеннях між студентами та Aкадемією.

Ключові проблеми. Пріоритетна робота з обдарованими і мотивованими студентами. Реальне студентське самоврядування. Комунікація між студентами і адміністрацією з питань навчання і побуту, що хвилюють студентів. Урахування особливостей інтеграції студентів-іноземців у навчальний процес і соціальне середовище.

Інструменти вирішення:

  • створення системи виявлення та заохочення обдарованих і мотивованих студентів (за результатами предметних олімпіад, контрольних робіт, студентських наукових конференцій і семінарів),їх тьюторського супроводу;
  • заохочення результативної роботи тьюторів (наставників) відповідно до показників, досягнутих їх учнями (призові місця на олімпіадах, наукові публікації, патенти, тощо);
  • використання потенціалу волонтерства, досвіду участі студентів у волонтерському русі (особливо під час гострої фази АТО) для організації реального студентського самоврядування, створення інфраструктурних умов для самоврядної діяльності студентів (приміщення, оргтехніка, тощо);
  • формування атмосфери довіри між студентами і адміністрацією, розуміння спільної заінтересованості у досягненні найкращих результатів;
  • фінансова підтримка органів студентського самоврядування (не менше 1% власних надходжень, отриманих Академією від основної діяльності).
  • доступність і відкритість ректора для діалогу із студентами з найгостріших питань, включаючи корупційні прояви, якість викладання, взаємодія із адміністрацією та ін., через постійно діючі інструменти з використанням інтернету, такі як:
  • «електронна приймальня ректора (е-приймальня)» для прийому та обробки індивідуальних звернень студентів та публікації відповідей;
  • «електронні петиції» до ректора (е-петиції)як форми колективного звернення студентів, що ставлять певне питання та формулюють пропозиції щодо його вирішення;також що семестрові очні зустрічі із студентською спільнотою з питань, піднятих у е-петиціях із значною кількістю підписів.

 

Пріоритетна ціль 7:

Задоволення соціальних і культурних потреб співробітників і студентів.

Критичні показники. Наявність сучасної інфраструктури і системи заходів, що забезпечують соціально-побутові, культурні, спортивно-оздоровчі попити співробітників і студентів.

Ключові проблеми. Розвиток соціального, культурного та спортивно-оздоровчого середовища академії.

Інструменти вирішення:

  • збереження та розвиток об'єктів соціальної, культурної та оздоровчої інфраструктури, спортивно-оздоровчого табору, спортивного комплексу та ін.;
  • розвиток учбового кампусу та створення комфортних соціально-побутових умов для мешкання українських та закордонних студентів, аспірантів ДМА, запрошених викладачів;
  • розвиток системи медичного обслуговування та санаторного лікування співробітників і студентів ДМА;
  • поліпшення побутових умов для мешканців студентських гуртожитків;
  • створення програми забезпечення житлом сімей аспірантів та докторантів у сімейному гуртожитку;
  • розвиток в академії пунктів громадського харчування з оптимальним співвідношенням «якість –ціна»;
  • забезпечення фінансової та іншої підтримки своєчасного ремонту учбових та господарських корпусів;
  • створення умов та можливостей для підвищення доходів співробітників академії;
  • активна допомога співробітникам академії у придбанні та будівництві житла.

  

З повагою,
професор Ігор Македонський