Меню
  • slide08
  • slide02
  • slide04
  • slide05
  • slide06

Науково-дослідницька робота в Дніпропетровській медичній академії є невід'ємною складовою частиною освітнього процесу і має на меті розвиток фундаментальних та прикладних досліджень у галузі медичної науки і практики на протязі усіх років її існування.

Основними напрямками наукової роботи вважаємо

  • створення та ухвалення на Вченій Раді напрямків наукових досліджень в академії на поточний рік, виконання бюджетних, ініціативних та госпдоговірних НДР;
  • виконання докторських та кандидатських дисертацій, магістерських робіт
  • створення та правовий захист винаходів, пропозицій до Реєстру нововведень з обов’язковим моніторингуванням їх проваджень в лікувально-діагностичну практику;
  • діяльність студентського наукового товариства та Ради молодих вчених;
  • участь у наукових з’їздах, симпозіумах, конференціях, семінарах;
  • підготовка статей з результатами оригінальних теоретичних та клінічних досліджень для публікацій у зарубіжних виданнях, як шлях до отримання наукових грантів, видання наукових монографій, методичних рекомендацій, інформаційних листів тощо.

Майже з моменту створення вищого медичного навчального закладу в нашому місті професори, доценти та відомі практикуючі лікарі, яких запросили до праці в медичному інституті, активно шукають можливості та розпочинають займатися науково-дослідною роботою. У період з 1925 р. по 1930 р. заступником ректора професора В.П. Карпова по науковій частині був відомий хірург професор Я.О. Гальперн. Наукова робота вже в цей період характеризувалась багато проблемністю і основним завданням наукової частини було вирішення, насамперед, науково-організаційних питань.

Після визволення міста і відновлення роботи інституту в повоїний період заступниками директора по науковій частини працювали професори Т.Є. Гнілорибов, М.М. Денисенко та А.Д. Христич, з 1970 по 1978 рік проректором з наукової роботи стає професор П.І. Сябро, завідуючий кафедрою нормальної фізіології.

З 1978 року посаду проректора з наукової роботи займає професор Л.В. Новицька-Усенко, яку у 1982 році змінює професор О.В. Люлько у зв'язку з призначенням Новицької-Усенко Л.В. ректором ДМА. Член-кореспондент АМН України, лауреат Державних премій науки і техніки України перебував на цій посаді до 2005 року. З 2005 по 2019 рік проректором з наукової та лікувальної роботи є професор Мамчур В.Й. З листопада 2019 року проректором з наукової роботи призначено професора, Заслуженого лікара України Гудар’яна О.О.

З часом, стають широко відомими імена таких вчених, як М.О. Кабанов (терапія), В.П. Карпов та М.І. Зазибін (гістологія), М.С. Кахіані (анатомія), Я.О. Гальперн та Д.А. Василенко (хірургія), Г.Ф. Цомакіон та Д.Є. Шмундак (акушерство і гінекологія), О.О. Козловський та О.М. Абрамова (травматологія - ортопедія), Л.В. Громашевський (епідеміологія), Л.В. Гербільський (біологія), О.Ф. Стояновський (гігієна), В.Є.Дзержинський та М.С. Доброхотов (неврологія), І.С. Мільман та А.Й. Браун (дерматовенерологія), що стояли біля джерел наукових напрямків, які розвивалися та продовжують свій успішний розвиток і у теперішній час.

Їх розробки були підхоплені та успішно продовжені у середині XX сторіччя. Координацію та керівництво науковими дослідженнями здійснювали професори Г.Є. Батрак (фармакологія), К.Д. Філатова та С.Є. Стебельський (анатомія), В.І. Архипенко (гістологія), В.М. Дзяк, К.В. Попова, І.І. Крижановська (терапія), М.О. Кімбаровський, О.О. Олынанецький, Т.Є. Гнілорибов, Д.П. Чухрієнко, М.Я. Хорошманенко, І.С. Білий, Л.А. Асляєв (хірургія), Є.С. Малевич, В.П. Панчоха, Г.І. Сирота, О.Є. Малевич (стоматологія), Ю.Ю. Колонтай, Ю.К. Францен, П.Т. Сягайло (травматологія-ортопедія), А.К. Тихий, Т.О. Богомаз, О.Л. Переладова, З.М. Жарікова, А.Д. Хрисгич (педіатрія), Г.Ф. Ємельянова, І.О. Логвиненко, Т.О. Бажан, М.Я. Шелюг, Г.Т. Чукмасова, Т. Ф. Стародубова (гігієна), Ю.І. Деміховський та М.Л. Горбунова (мікробіологія), А.І. Дашевський та О.І. Кузіна (офтальмологія), О.М. Кашпур, П.М. Зубенко, А.А. Новікова (органічна і неорганічна хімія, біохімія), Л.А. Луковський (оториноларингологія), О.С. Єгоров, Б.М. Мошков, Г.П. Стасевич, Г.В. Антропова (акушерство та гінекологія), В.М. Міртовська (неврологія) та багато інших.

ДМА

Фото 1. Викладачі кафедри фізики обговорюють наукові дослідження (1965р.)

Зараз наукову діяльність у ДМА продовжують їх учні та послідовники - академік НАМН України Г.В. Дзяк, член-кореспондент НАН та НАМН України Л.В. Новицька-Усенко, член-кореспонденти НАМН України О.В. Люлько та Т.О. Перцева, професори В.Й. Мамчур, Я.С. Березницький, В.М. Лехан, О.Є. Лоскутов, Л.Ю. Науменко, Л.Р. Шосгакович-Корецька, Л.А. Дзяк, З.М. Дубоссарська, В.О. Потапов, О.Є. Абатуров., К.Д. Дука, Н.Д. Чухрієнко, Е.М. Білецька, Є.Н. Дичко, І.В. Ковач, А.В. Самойленко, О.О. Гудар'ян, Г.М. Кременчуцький, І.С. Шпонька, В.О. Кондратьев, Ю.К. Больбот, О.М. Клігуненко, В.І. Снісар та багато інших. Загалом основними напрямками наукових досліджень у ДЗ ДМА є вирішення проблем серцево-судинних захворювань, травматології та ортопедії, урології, онкології, пульмонології, фармакології, отоларингології, акушерства та гінекології, педіатрії, хірургії, гігієни та екології, шкірних та венеричних захворювань, психіатрії, соціальної медицини, організації та управління охороною здоров`я, нервових хвороб та нейрохірургії, боротьба з ВІЛ-інфекцією тощо – традиційні для академії в останні роки її науково-дослідницької діяльності.

Про результативність та велике значення для практичної медицини держави в цілому свідчить факт визнання досліджень із значної кількості цих напрямків.

Так, за останні 25 років були отримані вісім Державних Премій України у галузі науки і техніки:

  • член-кореспондент НАМН України, професор О.В. Люлько - за цикл робіт по проблемам діагностики та хірургічного лікування аденоми передміхурової залози (1983 рік) та за підручник «Урологія» (2001);
  • професор Л.Ю. Науменко - за цикл робіт по розробці нових методів оперативного лікування захворювань верхньої кінцівки (1990 рік);
  • професор О.Є. Лоскутов - за розробку та впровадження в медичну практику реконструктивно - відновних операцій на великих суглобах при їх ушкодженнях та ортопедичних захворюваннях (1996);
  • член-кореспондент НАН та НАМН України, професор Л.В Новицька-Усенко та професор О.М. Клігуненко - за наукову розробку і впровадження медичної системи життєзабезпечення потерпілих під час техногенних аварій і катастроф (2000);
  • професор Л.А. Дзяк - за розробку імплантуємих пристроїв для лікування захворювань ЦНС (2001);
  • професор Е.А. Деркачов - за цикл робіт «Важкі метали, як небезпечні для людини забруднювачі довкілля України: медико-екологічні обґрунтування та досвід впровадження профілактичних заходів» (2002);
  • академік НАМН України, професор Г.В. Дзяк - за цикл робіт «Розробка та впровадження в медичну практику науково-обґрунтованих методів профілактики, лікування та заходів по упередженню ускладнень артеріальної гіпертензії в Україні» (2003).

Також у 1998 році професор Л.В Новицька-Усенко отримала премію уряду Російської Федерації «За створення перфторвуглецевих середовищ для керування життєдіяльністю кліток, органів і організму». На здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2010 року представлено підручник «Хірургія», де серед колективу співавторів є завідуючий кафедрою хірургії № 1, професор Я.С. Березницький.

Певні успіхи та визнання завжди отримували і наукові доробки молодих вчених, які є вихованцями та послідовниками наукових шкіл, що сформувалися за роки існування академії. Тільки за останні роки результати їх досліджень були відзначені різними винагородами:

  • О.Г. Родинський - за цикл наукових робіт по дослідженню спінальної суперрефлексії - лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2006) та за роботу «Нейрофізіологічний аналіз функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості та можливості її корекції» - щорічна премія Президента України для молодих вчених (2008);
  • О.В. Макаренко - за цикл робіт по особливостям раціонального знеболення за умов паркінсонізму - стипендіат Кабінету Міністрів України (2009 та 2010);
  • О.О. Ханюков - за найкращу науково-дослідну роботу по кардіології - Премія професора Гусака (США) для молодих вчених (2008);
  • П.О. Каплан - за цикл робіт «Оптимізація лікування, профілактики та прогнозування у хворих на інфаркт міокарду» - стипендіат Кабінету Міністрів України (2010);
  • Мокрозуб В.В. - (у колективі співавторів) за цикл праць «Роль молекулярних структур клітин та мікроорганізмів в формуванні імунорезисгентності організму в нормі та патології» щорічна премія Президента України для молодих вчених (2010).

Сьогодні професорсько-викладацький склад ДЗ ДМА нараховує понад 600 чоловік, серед яких 108 докторів та 341 кандидат наук, 80 професорів, 155 доцентів.

Серед викладачів:

  • 1 – академік НАМН України,
  • 1 – член-кореспондент НАН та НАМН України,
  • 4 – член-кореспондента НАМН України,
  • 7 заслужених працівників вищої школи і народної освіти,
  • 12 заслужених діячів науки і техніки,
  • 10 лауреатів Державної премії України та УРСР,
  • 10 заслужених лікарів України,
  • 1 лауреат Премії Кабінету Міністрів України,
  • 1 лауреат щорічної Премії Президента України для молодих вчених,
  • 1 заслужений працівник охорони здоров`я,
  • 14 дійсних членів і член-кореспондентів національних і закордонних академій, міжнародних наукових товариств і асоціацій,
  • 2 почесних професора Вейфанського медичного університету (КНР).

До складу академії входять 55 кафедр, науково-дослідний інститут медико-біологічних проблем, лабораторія психофізіологічних досліджень, НПЛ “Нові інформаційні технології в медицині”.

Наукова діяльність співробітників академії підпорядковується ректору та підрозділу наукової та лікувальної роботи академії та здійснюється за такими напрямками:

  • виконання бюджетних, ініціативних та госпдоговірних НДР;
  • підготовка до видання монографій, методичних рекомендацій, інформаційних листів, атласів, підручників, посібників та інш;
  • виконання докторських та кандидатських дисертацій, магістерських робіт;
  • створення та правовий захист винаходів;
  • діяльність студентського наукового товариства;
  • участь у наукових з′їздах, симпозіумах, конференціях, семінарах тощо.

ДМА

Фото 2. Лабораторія електронної мікроскопії забезпечує умови фундаметальних наукових досліджень на світовому рівні.

Велика увага завжди приділялася підготовці висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів. Ця підготовка проводилася двома шляхами: через аспірантуру та плануванням дисертаційних робіт здобувачами з числа співробітників академії та лікарів органів охорони здоров'я. Слід відмітити, що ефективність підготовки кандидатів наук через аспірантуру завжди складала 100%. Всього за останні 40 років було підготовлено близько 200 докторів наук та більше 1000 кандидатів наук. Значна їх кількість складає кадровий потенціал нашої академії, а також успішно працює у різних установах охорони здоров'я не тільки Дніпропетровської області, України, а також за кордоном.

Результати новітніх теоретичних та клінічних досліджень опубліковані у вигляді наукових статей (37 492 - за 1975-2010 роки), з них з кордоном (1 705 - за 1995-2010 pp.), методичних рекомендацій та інформаційних листів (435), монографій (340). За останні три десятиріччя отримано чимало авторських свідоцтв та патентів (1343), видано науково-педагогічних посібників (142), включено пропозицій до галузевих реєстрів нововведень (183 - за 1998-2010 pp.).

Завдяки зусиллям провідних науковців та всього професорсько- викладацького корпусу академії медична наука крокує в майбутнє з надією на нові творчі ідеї і можливості їх реалізації, постійне відновлення матеріальних засобів наукового виробництва та ефективне впровадження інноваційних досягнень в практику охорони здоров'я населення.